Будь-яка "утечка" є небезпечним явищем. У нормальному режимі роботи будь-якої електросистеми струм повинен тікти тільки по електричних колах фази і нуля (образно висловлюючись). Виниклий ток відносно землі буде "утечкою". Вона може статися в результаті пробою на корпус, який спочатку заземлений, при випадковому дотику людини до токанесущих частин (струм витоку буде проходити через тіло цієї людини), старіння електропроводки ті інші процеси.
Про необхідність встановлення пристроїв захисного відключення в місцях підвищеної небезпеки ураження електричним струмом чули, мабуть, усі. Однак багато електриків, серед яких нерідко зустрічаються і професіонали, чомусь переконані, що підключення УЗО без заземлення в двухпровідній мережі неможлива, що це веде або до дорогої модернізації електромережі в приміщенні, або до відмови від УЗО зовсім.
Однак таке упередження невірно в самій своїй суті, адже на УЗО присутні тільки два контактних роз'єми, і кріпити заземлення просто нікуди! Та й принцип роботу подібних пристроїв зовсім не вимагає підключення до заземлення.
Найбільш кращим варіантом підключення УЗО (пристрій захисного відключення) буде максимальна близькість до вводу електроживлення в будинок. Так як проміжок електромережі до електролічильника проходять строгий контроль електроенергетичних організацій, то правильніше все ж встановити УЗО відразу після лічильника. Таким чином, забезпечується повний захист від всіляких витоків на землю у всій ділянці електропроводу.
Недоліком при такому підключенні УЗО буде знеструмлення всієї електрифікованої зони, яка проходить через цей захист. У разі критичної небажаність подібного явища доведеться поставити або кілька УЗО або поставити тільки для тоі ділянки (для того ланцюжка) який найбільш значущий і важливий з точки зору електробезпеки (хоча, електробезпека необхідна скрізь).
На малюнку приведена схема підключення УЗО, що найбільш часто застосовується на практиці. УЗО - це пристрій захисного відключення або як його ще називають - «диференційний захист». Його основним завданням є автоматичне відключення подачі електроенергії при виникненні струму витоку на землю.
Тепер що стосується самого УЗО. Основний принцип роботи пристрою захисного відключення полягає у відстеженні різниці значень струму між нульовим і фазним проводом. При номінальній роботі будь-якого пристрою і електрообладнання цієї різниці не може бути (тобто, скільки струму пройшло по фазному проводу, стільки ж пройде і по нульовому).
Припустимо, електропроводка проходить в сирому приміщенні і в ній є пошкодження ізоляції (тріщини). Волога потрапила крізь тріщину на Струмонесучу жилу, тим самим створивши ланцюг між цим проводом і землею. В результаті цей самий струм витоку і буде тією різницею, на яку і повинен відреагувати УЗО.
Далі, струм цього витоку був знятий однією з котушок внутрішнього трансформатора і переданий в поляризоване реле. У ньому сигнал посилится, і запустить механізм відключення УЗО. Таким чином, поки не буде знайдена і усунена ця сама несправність електропроводки, пристрій захисного відключення буде при черговому взводі знову вибивати.
Також не забувайте що після підключення дифавтомати або УЗО обов'язково потрібно перевіряти їх на предмет витоку. Як перевірити УЗО на спрацьовування в такому випадку? Звичайно ж за допомогою кнопки ТЕСТ.
Для цього при включеному пристрої натискають на кнопку, якщо при натисканні на кнопку воно відразу відключиться - значить справно. При її натисканні відбувається імітація цього самого струму витоку, що і призводить до автоматичного спрацьовування і подальшого відключення. При підозрі на несправність пристрою диференційного захисту або просто для звичайної перевірки не полінуйтеся, і натисніть на тест кнопку.
Пристрій захисного відключення бажано підключати слідуючи написів на корпусі самого УЗО. Пристрій має контактні нейтралі, що підключаються до нулів і фазні контакти, які найчастіше позначаються цифрами 1 і 2 або L (хоча, фазні іноді і не позначаються зовсім).
Ми розглядаем схему підключення УЗО для однофазного споживача, але звичайно існують УЗО і трифазні.
Єдина відмінність лише в кількості контактів. Загальна суть підключення і роботи залишається одна і та ж. До нейтралі прикручуємо нульовий провід, а до трьох фазним контактам, природно, три фази.
І останнє що можна ще сказати про УЗО - їх доцільно ставити в тих місцях, де необхідно забезпечити високу електробезпеку. У тих же місцях де випадкове відключення може призвести до небажаних наслідків диференціальний захист, мабуть, краще не ставити. Незважаючи на основне завдання УЗО забезпечення електробезпеки, на практиці воно досить часто приносить додаткові проблеми.
Струми витоку в зношеному електрообладнанні зустрічаються часто (приклад: старі світильники, що працюють на вулиці). УЗО вельми чутливо до подібних речей. В результаті Ви замучитеся від постійного спрацьовування цього захисного пристрою. Доведеться або відмовитися від УЗО, або замінювати все старе електрообладнання з електропроводкою на нове. Такщо вирішивши застосувати УЗО необхідно подумати й про модернізацію електропроводки і обладняння.